Menu
віртуальний музей
Дисидентський рух в Україні
Український національний рух

ВІВТАШ ЮРІЙ СЕРГІЙОВИЧ

28.07.2009 | Лиша Р.С. | Довідка Р.Лиші
ВІВТАШ ЮРІЙ СЕРГІЙОВИЧ (нар. 8.08.1951, с. Китайгород Царичанського р-ну Дніпропетровської обл.)
Журналіст, прозаїк, публіцист. Учасник руху опору 70-80-х рр.. Зазнав психіатричних переслідувань. Співзасновник журналу «Пороги».
1968-70, по закінченні Китайгородської СШ, працював редактором багатотиражки радгоспу «Чаплинський» на Дніпропетровщині. Вже з тих пір викликав «зацікавлення» своєю літературною діяльністю у «компетентних органів».
1970 вступив на факультет журналістики Московського університету. 1971 був виключений (як виявилось пізніше, за ініціативою дніпропетровських. кегебістів). З 1972 працював літпрацівником районної газети «Нові рубежі» в с. Криничках Дніпропетровської обл.
Головний, засадничо-світоглядний твір В. «Черные одуванчики» (рос. мовою), як «особливо небезпечний», дніпропетровські кагебісти направляли на експертизу до Москви. Цей твір поширювався у самвидаві в Росії, Україні та за кордоном (був надрукований лише 1992 в латвійському незалежному журналі «Родник»; переклади українською мовою його фрагментів у ж. «Україна» та «Сучасність», 1991).
1975 був звільнений з роботи за матеріали, що мали виразно «антикомуністичне» і модерністське наповнення та загальний “нонконформізм”.
У середині 70-х запізнався з братами Михайлом і Богданом ГОРИНЯМИ, Зіновієм КРАСІВСЬКИМ, Опанасом ЗАЛИВАХОЮ, Ярославом ЛЕСІВИМ, Раїсою ЛИШЕЮ, потоваришував з Іваном СОКУЛЬСЬКИМ. Це сприяло переходу В. до україномовної творчості, ще більш національно усвідомленого світосприйняття. Неодноразово мав у помешканні таємні обшуки, був жорстоко побитий у Дніпропетровську (мав переломи і струс мозку). 1977 зазнав психіатричних переслідувань за «дармоїдство». Відтак працював бетонщиком у місцевому Царичанському райкомунгоспі. 1980 і пізніше, упродовж багатьох років, мав офіційний, як і далі неофіційні обшуки, вилучали тексти, листи, документи, книги, особисті речі. У березні 1982 був знову жорстоко побитий. 1983-87 працював в одній з Дніпропетровських бібліотек.
1988-90 разом з групою однодумців, поетів та художників створив один з перших в Україні незалежних громадсько-політичних журналів «Пороги» (редактор І. СОКУЛЬСЬКИЙ), який мав значний резонанс в Україні та поза її межами (зб. «Пороги» видано у 2009 р. у вид-ві «Смолоскип»). Тоді ж долучився до створення в Дніпропетровську перших осередків НРУ, тов-ва «Просвіта», першої громади УАПЦ, був членом обласного Комітету порятунку Дніпра і Придніпров'я. 1988 з Раїсою ЛИШЕЮ кілька разів брав участь у зібранні Українського культурологічного клубу в Києві.
З 1991 друкується з літературними та публіцистичними матеріалами в газ. «Літературна Україна», «Українське слово», має публікації в ж. «Образотворче мистецтво», «Артанія», «Дзвін».
3 1992 проживає в Києві, 1993-99 працював членом редколегії та формував дизайн всеукраїнської православної газети «Наша віра» (гол. ред. Є. СВЕРСТЮК). Від початку 90-х спілкувався і підтримує творчі зв’язки з членами Нью-Йоркської групи поетів (Бойчук, Тарнавський та ін.), друкував твори в ж. “Світо – вид” (Київ-Нью-Йорк).
Загалом творчість В. ґрунтується на дещо нетиповому для питомої української культури модерністсько-християнському світогляді з помітним впливом екзистенціялізму, почасти з радикально-аванґардною і релігійною формою вислову (вплив К’єркегора, Сартра, Гайдеґґера, Камю, німецьких містиків, буддизму), дискурсу сюрреалізму та «контркультури».
Певна частина творчости В. залишається незатребуваною й за умов незалежности та «демократичного плюралізму» (частково – російськомовна), як і сама його постать, що є «затіненою» і непоміченою, поза «канонами», «школами», «іконостасами» та “форматами”.

Бібліографія:
Добірка поезій // Сучасність. Нью-Йорк, 1990 і 1991 р.
Черные одуванчики. Проза // ж. «Родник», Ч. 6, Рига, 1992.
Навздогін за потягом. Спомин. Добірка віршів і прози // Світо-вид. Ч.4, Київ — Нью-Йорк, 1992.
Інтроспекції. Смерть К’єркегора // Кур’єр Кривбасу. Ч.7, Кривий Ріг, 1997.
Хто у світі перший? Штрихи до портрета останнього романтика // газ. Час-time. – 1997. – 17-23 лип. – С.10.
«Гордість розуму», або коронація переможеного. Листи поета з неволі на «велику волю», прочитані в часи пришестя хаосу // Іван Сокульський. Листи до Марієчки: Вибране листування (1981—1987). Упор. О.Сокульська. — Дніпропетровськ: Січ, 2000. – С. 82-85; Те ж: К.: Смолоскип, 2000. – С. 81-84
Реконструкція майбутнього. Передмова до зб. Пороги. Вибране. Дніпропетровськ, 1988-90. Ч. 1-9. — «Смолоскип», Київ, 2009. – С. 21-27.
Публіцистика, літ. і мистецькі твори (колажі, світлини): журнал «Пороги», 1988-90 рр., Дніпропетровськ.
Публіцистика: газета «Наша віра», Київ, 1991-2006 рр.

Раїса Лиша (підготував В.Овсієнко, Харківська правозахисна група, 28.07. 2009).
Рекомендувати цей матеріал