Menu
віртуальний музей
Дисидентський рух в Україні
Український національний рух

СЛАБІНА ЙОСИФ ВАСИЛЬОВИЧ

23.02.2009 | Овсієнко В.В. | Русначенко Анатолій. Національно-визвольний рух в Україні. Середина 1950-х – початок 1990-х років. –
СЛАБІНА ЙОСИФ ВАСИЛЬОВИЧ (нар. 1928, с. Витвиця Болехівського р-ну Станіславської (нині Івано-Франківської) обл.).
Репресований за зв`язок з підпіллям ОУН. Член підпільної організації «Об`єднання» в м. Інта Комі АРСР, розповсюджував її листівки в Україні.
З селянської родини. Освіта 7 класів.
За в'язок з підпіллям ОУН 1951 р. заарештований і засуджений 1952 р. Військовим трибуналом військ МГБ Станіславської обл. на 10 р. позбавлення волі за ст. 20-54-1а КК УРСР і ст. 58-10 ч. 1 КК РСФСР.
Покарання відбував у «Мінлагу» – Мінеральне управління таборів, м. Інта Комі АРСР. Влітку 1956 р. достроково звільнений комісією Президії Верховної Ради СРСР.
Ще до звільнення став членом підпільної націоналістичної органі зайці "ОБ'ЄДНАННЯ" (Провідник Ярослав ГАСЮК), склав присягу, платив членські внески. Організаційно був пов'язаний з Богданом ХРИСТИНИЧЕМ, Володимиром ЛЕОНЮКОМ, Андрієм Кушкою, Анатолієм БУЛАВСЬКИМ.
Після звільнення С. та А. БУЛАВСЬКИЙ поселилися в м. Олександрія Кіровоградської обл.. С. працював електрослюсарем у будівельно-монтажному управлінні. До нього переїхала жити його мати Анна Слабіна, з дому Витвицька, 1908 р.н.. Оскільки "Об'єднання" вирішило провадити активну боротьбу з КПРС пропагандивно-викривальними методами, то воно налагодило друк листівок в Інті.
У жовтні 1957 р. член «Об`єднання» Кирило БАНАЦЬКИЙ виїхав з Інти в Україну. Він мав з собою близько 1200 листівок "Громадянине!", яку написав Василь БУЧКОВСЬКИЙ, та "Колгоспнику!" (автори В. БУЧКОВСЬКИЙ та В. ЛЕОНЮК). Вони були видрукувані друкарнею, яку налагодив В. БУЧКОВСЬКИЙ. Ось їх тексти:
"ГРОМАДЯНИНЕ!
Чи зробив Ти висновок, що дав українському народові жовтневий переворот 1917 р.?
Він зліквідував здобуту народами внаслідок повалення царизму волю, придушив молоду Українську Народну Республіку, принісши Твоєму народові ще гірше рабство, ніж було царське; він спричинився до загибелі кращих Твоїх братів і друзів, до занепаду української культури і до знищення Твого добробуту.
Чи згоден Ти і надалі терпіти більшовицьке ярмо?
Українські революціонери. 1957 р..
Прочитай і підкинь непомітно другому.»
Друга листівка:
«Воля народам! Воля людині!
КОЛГОСПНИКУ!
Щоб і надалі утримувати численні зграї внутрішніх і закордонних дармоїдів, Твої визискувачі-комуністи поставили перед Тобою ще одну вимогу – наздогнати США по виробництву м'яса, молока і масла.
Пам'ятай: продуковане Тобою м'ясо, молоко і масло йде не для українського народу, не для поліпшення Твого добробуту, а для зміцнення московсько-більшовицької тюрми народів;
Україна використовується як сировинна база, з якої колонізатори вивозять усе, залишаючи народ на півголодне існування;
ні Ти, ні Твоя сім'я, ані Твої потомки не спроможні залити пельку ненажерному ворогові;
тільки у власній, економічно та політично незалежній державі український народ повністю користуватиметься багатствами рідної землі і плодами своєї праці.
Тому ставай під прапор боротьби за волю України і за справедливий соціальний лад.
Годі терпіти кремлівське ярмо! Годі бути рабами! Український народ, як і всі народи, має право на незалежність.
Пора сказати московсько-більшовицьким загарбникам: Геть з України!
Хай живе Українська Самостійна Соборна Держава – єдина запорука селянської волі!
Українські революціонери. 1957 р.
Прочитай і підкинь непомітно другому.»
У жовтні 1957 р. К. БАНАЦЬКИЙ приїхав з Інти в Олександрію і дав А. БУЛАВСЬКОМУ для розповсюдження понад 700 цих листівок. А. БУЛАВСЬКИЙ 400 екз. дав С., кілька десятків – Федорові Малишевському та А.Г. Сиськову. (Останні два згодом показали, що листівки вони знищили, тому пройшли у справі свідками).
Уночі з 3 на 4.11. 1957 С. розкидав 100-120 листівок у сел. Хрущова (нині м. Світловодськ) та в с. Таборище, що в районі будівництва Кременчуцької гідроелектростанції, неподалік м. Олександрія. Тоді ж, уночі з 4 на 5.11, Григорій РЯБЧУН і Степан ОЛЕНИЧ розкидали 80 таких листівок у с. Аджамка Олександрійського р-ну, на території колгоспів ім. Леніна та ім. Свердлова.
У січні 1958 р. С. зі власної ініціативи поїхав зі ст. Знам`янка поїздом у Галичину, маючи з собою 242 листівки. У той же вагон сіла бригада кагебістів, яка на ходу почали обшук, пояснюючи невдоволеним пасажирам, що шукають гроші зі щойно пограбованого банку. Натомість виявили в С. листівки. Його затримали. Але С. на ходу придумав легенду, що він одержав ці листівки від незнайомої людини, яка має приїхати до нього для подальшого зв'язку. Він дав фіктивну згоду співпрацювати з органами держбезпеки, тому його не заарештували, а залишили на волі, щоб вийти на "зв'язкових". На думку Б. ХРИСТИНИЧА, С. затримали скоріше всього на підставі доносу Булавського П.П. – рідного брата А. БУЛАВСЬКОГО. Йому С., всупереч вимогам конспірації, показав у січні 1958 р. листівки та деякі книжки нерадянських видань, а той доніс органам КГБ.
Стривожений цією подією, С. послав свою матір Анну до Львова, щоб повідомити Б. ХРИСТИНИЧА про провал з листівками. Але кагебісти в поїзді приголомшили жінку ударом по голові, зняли з поїзда, затримали в лікарні і повернули назад в Олександрію.
За дорученням В. ЛЕОНЮКА до С. в Олександрію поїхав Йосиф Драгомирецький, якому С. розповів про провал з листівками.
У кінці квітня 1958 р. хтось розкидав такі ж листівки в м. Сарни Рівненської обл. З цими ж листівками були затримані К. БАНАЦЬКИЙ в Олександрії, згодом А. БУЛАВСЬКИЙ у Білій Церкві.
Факти поширення листівок набули великого розголосу і спричинили переполох у влади. Оскільки всі затримані побували раніше в Інті, КГБ локалізував пошуки друкарні там.
На початку 1959 р. в КГБ було вже досить матеріалів для арешту осіб, причетних до розповсюдження листівок, і тоді 29.01 було заарештовано С., А. БУЛАВСЬКОГО – 21.02, Г. РЯБЧУНА і С.ОЛЕНИЧА – 2.03. К. БАНАЦЬКИЙ був заарештований ще на початку 1958 р. (йому відновили вирок 1952 р. з терміном ув'язнення 25 р.). Усіх заарештованих етапували в Слідчий ізолятор КГБ в Київ. Слідство курував сам Голова КГБ при РМ УРСР В.Нікітченко.
Під час слідства і суду А. БУЛАВСЬКИЙ розказав усе, що знав. С. зумів приховати від слідства і суду значну частину організаційної діяльності як своєї, так і своїх товаришів, зокрема Б. ХРИСТИНИЧА, В. ЛЕОНЮКА, А. Кушки. У судовому засіданні він заявив, що не вважає себе винним: усе, що він робив, те робив для добра українського народу. Він заперечив свою причетність до "Об'єднання". ЛЕОНЮК і ХРИСТИНИЧ теж у суді заявили, що С. і не знав про існування організації. Тому суд мусив зняти з нього обвинувачення в організаційній діяльності за ст. ст. 1 і 9 Закону про кримінальну відповідальність за державні злочини, а залишив лише звинувачення за ст. 7, ч. II цього Закону, тобто в проведенні антирадянської агітації і пропаганди у формі поширення згаданих листівок, і присудив йому позбавлення волі у виправно-трудовій колонії строком на 7 р. без обмеження в правах. Він буз звинувачений також у зберіганні літератури антирадянського змісту, яку дістав з тайника в с. Витвиця ще в 1956 р.
Судова колегія в кримінальних справах Верховного суду УРСР (голова ЧайковськийЛ. М., засідателі Марик Г. Я. і Тришин В. Г., секретар Кравець П. Д.., прокурор Янковський І. Й.) засудила в цій же справі А. БУЛАВСЬКОГО на 10 р. (але за поведінку під час слідства і суду скоро термін покарання йому було знижено до 3 р.); К. БАНАЦЬКОГО на 7 р., але об'єднавши решту вироку від 26.08. 1952 р., встановила йому термін 15 р.; Г. РЯБЧУНА та С. ОЛЕНИЧА – на 3 р.
Перший рік ув`язнення С. відбував у тайшетських таборах, відтак був етапований у Мордовію. Покарання відбув повністю.
Після звільнення повернувся в Олександрію. Реабілітований 1992 р.

Бібліоґрафія:
Леонюк Володимир. На прю стає Об`єднання // Зона, 1994. – № 6. – С. 163 – 180.
Русначенко Анатолій. Національно-визвольний рух в Україні. Середина 1950-х – початок 1990-х років. – К.: Вид. ім. Олени Теліги, 1998. – С. 63 – 72; 370-389.
Христинич Богдан. На шляхах до волі. Підпільна організація «Об`єднання» (1956-1959). – Львів, 2004. – 416 с.


Рекомендувати цей матеріал