Menu
віртуальний музей
Дисидентський рух в Україні
Рух за соціальні та економічні права

ВОРОБЙОВ ОЛЕКСІЙ ГНАТОВИЧ

25.05.2008 | Овсієнко В.В. | Автобіографія О.Воробйова
ВОРОБЙОВ ОЛЕКСІЙ ГНАТОВИЧ (нар. 23.05.1939, с. Гришине Красноармійського р-ну Сталінської обл., нині Донецька обл.).
Студент, учасник підпільної робітничої організації.
Батько, Гнат Гнатович, пройшов Фінську і всю Другу світову війну, закінчив її у 1945 в Маньчжурії. Повернувся здоровим. Працював водієм. Мати, колгоспниця, під німецькою окупацією зберегла дітей (Олексій був третім з чотирьох).
1947-57 рр. Олексій навчався в середній школі. Не пройшовши за конкурсом у Дніпропетровський гірничий інститут, працював у колгоспі. 1959 р. вступив у Мелітопольський технікум сільського господарства і механізації. Навчався добре, але терпів матеріальну скруту. Мусив заробляти розвантаженням вагонів. Слухав радіо «Свобода», Бі-Бі-Сі, вже тоді критично ставився до радянської дійсності.
На IV курсі О.Воробйов подружив зі студентом того ж технікуму Володимиром Чернишовим (1939 р.н.), який часто заводив розмови про те, що в СРСР не все гаразд із правами робітників і селян. Згодом Чернишов запропонував Воробйову вступити в «Російську Робітничо-Селянську організацію», створену в квітні 1961 р. Ще у вересні 1960 – березні 1961 р. юнаки, що згодом створили організацію, розклеїли в Мелітополі 127 листівок та два плакати з закликом до робітників боротися за свої права: «Рабочий! Ты строишь, сеешь и кормишь своим трудом все общество. Почему же сам ты живешь в нужде? Потом и кровью ты добываешь себе на хлеб. До каких пор ты будешь мириться с нищетой и бесправием? Разве такую жизнь хотел завоевать рабочий класс в 1917 г.? Что ждет тебя завтра?!».
Воробйов дав згоду вступити в цю підпільну організацію, отримав конспіративний псевдонім «Гришин». Він знав небагатьох її членів, бо в ній була запроваджена сувора конспірація, членство було розподілене на трійки, усі діяли під псевдонімами.
Організація виготовляла кліше, друкувала з них листівки, переважно про тяжке економічне становище робітників, з закликами до боротьби за права трудящих, розклеювала їх у Мелітополі, потім у Запоріжжі, на Донеччині. Діяла організація біля 1,5 р.
КГБ вийшов на сліди організації навесні 1962. Першими були заарештовані її керівники Валентин Ринковенко (1940 р.н., росіянин, освіта 10 класів, електрик) та Юрій Покрасенко (1940 р.н., українець, 10 кл., робітник, інвалід). Молоді підпільники не мали досвіду і належної твердості, тому були заарештовані й інші члени організації, зокрема, 13.04. 1962 р. – п`ятикурсники В.Чернишов та О.Воробйов. Усього було заарештовано 6 юнаків (крім названих, Володимир Савченко, 1942 р.н., українець, 9 кл., робітник; Борис Надтока, 1941 р.н., українець, 10 кл., бурильник), кілька юнаків пройшли свідками. Усі вони формально були членами ВЛКСМ. Звинувачення – «антирадянська агітація і пропаганда», ч. 1 ст. 62 КК УРСР; «антирадянська організація» (ст. 64). Оскільки у Воробйова був вилучений кинджал, в інших пістолети, а один студент у Москві готував вибухівку, – також за ч.2 ст. 222 («виготовлення та зберігання зброї»).
Слідство велося в Запоріжжі. Обласний суд 16.07. 1962 р. виніс вирок: Ю.Покрасенку, В.Ринковенку та В.Савченку – 6 р. таборів суворого режиму, О.Воробйову та В.Чернишову – 4,5 р., Б.Надтоці – 3 р. Ухвалою судової колегії Верховного Суду УРСР від 21.08. 1962 з вироку Воробйова виключено засудження за ст. 64.
У жовтні 1962 р. Воробйов уже був у таборі № 7 у Мордовії. Це був період відносно ліберального режиму. Щоб розширити свої знання, Воробйов цікавився оточенням, зокрема, власовцями, вояками УПА, читав літературу. Був капітаном футбольної команди «Дніпро».
Звільнений 13.10. 1966 р.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.01.1992 р. судове рішення щодо засудження Воробйова за ст. 62 скасоване за відсутністю складу злочину, він реабілітований відповідно до Закону УРСР «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 17.04.1991 р., однак засудження за ст. 222 (на 1 рік) залишається в силі.
Живе в Дніпропетровську.

Бібліографія:
О.Воробйов. Коротенька моя біографія. Рукопис. 30 травня 2001 року.
5810. Надзорные производства Прокуратуры СССР по делам об антисоветской агитации и пропаганде. Март 1953 – 1991. Аннотированный каталог. Под ред. В.А. Козлова и С.В. Мироненко; сост. О.В. Эдельман, М.; Международный фонд «Демократия», 1999. (Россия. ХХ век. Документы). – С. 575.

25.05.2008, Василь Овсієнко, Харківська правозахисна група.
Рекомендувати цей матеріал