Menu
віртуальний музей
Дисидентський рух в Україні
Загальнодемократичний рух

ЮСКЕВИЧ АРТЕМ ВАСИЛЬОВИЧ

15.07.2007 | Нійтсоо Віктор | З матеріалів Московського

ЮСКЕВИЧ АРТЕМ ВАСИЛЬОВИЧ (псевдонім – Юрій Мазепа-Бакаївський, нар. 2.02.1931 у с. Ратнів, нині Луцького р-ну Волинської обл. – п. 27.01.1982, Таллінн, Естонія)

Інженер. Один з організаторів підпільних організацій “Естонський національний фронт” і “Демократичний рух Естонії”, автор, редактор і розповсюджувач самвидаву.

У 1945 родина Ю. переїхала з України в Казань. У 1950, закінчивши школу, вступив у Талліннський політехнічний інститут. 1953 р. залишив навчання, працював інженером-техніком на підприємствах Таллінна. Самостійно вивчив дев'ять мов, перекладав. У 1958–1964 навчався в Талліннському будівельно-механічному технікумі за фахом "автотранспорт". Був позаштатним кореспондентом талліннських російськомовних газет. 1964 вступив у КПРС.

З кінця 1960-х брав участь у діяльності неофіційного дискусійного гуртка, що склався навколо Сергія Солдатова. Щоб уникнути долі членів Всеросійського соціал-християнського союзу звільнення народу (ВСХСОН), який був заарештований 1967 р., об'єднання незабаром перетворилося на підпільну групу.

У вересні 1968 разом із С.Солдатовим написав відгук на роботу Андрія САХАРОВА "Міркування про прогрес, мирне співіснування й інтелектуальну свободу", що називався “Сподіватися чи діяти”, а в жовтні 1969 – програмні документи організації “Демократичний рух Радянського Союзу”.

У 1971–1972 брав участь у створенні двох підпільних організацій, що виділилися з „Демократичного руху...” – “Естонського національного фронту” (ЕНФ) і “Демократичного руху Естонії” (ДРЕ). У 1972–1974 за ініціативою Ю. і під його керівництвом створювалися документи ДРЕ, у яких розроблялася тактика організації, намічалися практичні кроки на реалізацію курсу боротьби з радянською системою. Автор російського тексту трактату “Стратегія і тактика ДРЕ”.

Був редактором самвидавного російськомовного журналу “Демократ” (1969–1972, вийшло сім номерів), брав участь у виданні журналу “Демократ Естонії” (естонською мовою, орган ДРЕ). Під різними псевдонімами публікував там свої статті. Під псевдонімом “Юрій Мазепа-Бакаївський” написав книжку “Російський колоніалізм і національна проблема”, яка була перекладена з російської мови на естонську. Восени 1972 брав участь у складанні Меморандуму ДРЕ і ЕНФ.

13.12.1974 був арештований. Процес над Ю., С.Солдатовим, Маті Кійрендом, Калью Мятіком і А. Варато відбувся 21–31.10.1975. Винним себе Ю. не визнав, був засуджений Верховним Судом ЕРСР за ст. 68 ч. 1 КК ЕРСР („антирадянська агітація і пропаганда”) до 5 р. позбавлення волі в таборах суворого режиму.

Термін відбував у Дубравлазі (Мордовія, сел. Лєсной, ЖХ-385/19) та Пермській обл. (ст. Всехсвятська, ВС-389/35). Брав активну участь в акціях опору політв'язнів, зокрема, в боротьбі за статус політв’язня. Піддавався регулярним покаранням, хоча тяжко хворів.

Після звільнення оселився в Таллінні, протягом року мав адміністративний нагляд. Працював старшим інженером у СКБ “Дезінтегратор”. Помер від інсульту.Похований на Пярнамаеському цвинтарі в Таллінні.

Бібліоґрафія:

«Надеяться или действовать?», отклик на «Размышления...» академика А.Д. Сахарова (07.1968) // Собрание документов Самиздата. – Т.1. – АС №70. – Совм. с С.И. Солдатовым, документ подп.: "Группа эстонской технической интеллигенции".
Vene kolonialism ja rahvusküsimus [= Российский колониализм и национальная проблема] (не пізніше 1974). – Käsikiri. – Підп. Mazepa-Bakaivskoi J.
ХТС. – 1975. – Вып. 36, 38; 1976. – Вып. 39, 42, 43; 1977. – Вып. 45, 46, 47; 1978. – Вып. 48, 49; 1979. – Вып. 51, 52; 1980. – Вып. 53, 54, 55; 1983. – Вып. 64. – Див. імен. покажчик у кожному вип.
Судебный процесс по делу Эстонского Демократического движения (Таллинн, 21–31 октября 1975 года). Документ из самиздата. – Нью-Йорк: Хроника-пресс, 1976. – 21 с.
Хейфец М.Р. Українські силюети. – Сучаснiсть, 1984. – (Б-ка прологу i сучасности; Ч. 163). – С. 90, 143, 154, 165, 199; Те ж: Михаил Хейфец. Избранное. В трех томах. Харьковская правозащитная группа. – Харьков: Фолио, 2000. – Том 1. – С. 148-166.
Солдатов С. Зарницы возрождения : Опыт политической борьбы и нравственного просветительства / Political Struggle and Ethical Rebirth / / Предисл. А. Авторханова; Введение М. Дьюхерста = with an Introduction by A. Avtorkhanov and Foreword by M. Dewhirst. – Лондон: OPI, 1984. – С. 249, 253-256, 258, 266-267, 282, 286.
Lisandusi. Kd. 1. 1984. – Lk. 9-11, 16, 115, 171, 196, 203, 204; Kd. 2. 1984. – Lk. 335, 403.
Валерій Марченко. Листи до матері з неволі. – К.: Фундація ім. Олега Ольжича, 1994. – С. 396-397.
Міжнародний біоґрафічний словник дисидентів країн Центральної та Східної Європи й колишнього СРСР. Т. 1. Україна. Частина 2. – Харків: Харківська правозахисна група; „Права людини”, 2006. – C. 850-852. http://archive.khpg.org/index.php?id=1184522987
Рух опору в Україні: 1960 – 1990. Енциклопедичний довідник / Передм. Осипа Зінкевича, Олеся Обертаса. – К.: Смолоскип, 2010. – С. 737; 2-е вид.: 2012 р., – С. 831–832.

Віктор Нійтсоо, Естонія. З матеріалів Московського „Меморіалу” – для Харківської правозахисної групи. Переклав і підготував В.Овсієнко 17.06. 2006; останнє прочитання 27.07.2016.

Рекомендувати цей матеріал