Menu
віртуальний музей
Дисидентський рух в Україні
Ґлосарій

УКРАЇНСЬКА АВТОКЕФАЛЬНА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА (УАПЦ)

06.11.2006

УКРАЇНСЬКА АВТОКЕФАЛЬНА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА (УАПЦ) – помісна православна Церква. Виділилася з Руської Православної Церкви 1919, за першої незалежної української держави. Служба в УАПЦ була українізована (Євангеліє читалося українською мовою). Зі встановленням радянської влади в Україні в 1920 почалися гоніння на УАПЦ, і до середини 1930-х Церква була цілком розгромлена. Її глава митрополит Василь Липківський, всі 33 єпископи, тисячі священиків були фізично знищені. Однак громади УАПЦ продовжували існувати в еміграції. В роки німецької окупації (1941-1943) УАПЦ була відновлена, користувалася підтримкою ОУН, але всі єпископи пішли з України разом з німецькими військами.

Відродилася УАПЦ тільки в роки перебудови. 15.02.1989 оприлюднене “Звернення ініціативного комітету з відновлення Української Православної Церкви”. 18.08.1989 створена перша парафія УАПЦ у Львові. У травні 1990 УАПЦ офіційно зареєстрована. Феномен відродження УАПЦ означає, насамперед, що етноспецифічні елементи українського православ'я, незважаючи ні на що, збереглися. Відновлювалася УАПЦ за активної підтримки української інтеліґенції.

5–6.06.1990 Собор священиків у Києві завершив відновлення структури УАПЦ і заочно обрав її главою (патріархом) митрополита УАПЦ у США Мстислава (Скрипника). Після його смерти 1992 р. Церкву очолив патріарх Димитрій. З його відходом Церква розкололась. Одну гілку очолює митрополит Мефодій Кудряков, другу – архієпископ Харківський і Полтавський Ігор Ісіченко. Остання одержала реєстрацію 2006 р.   

Існує біля 600 громад УАПЦ.  

 

Харківська правозахисна група
Рекомендувати цей матеріал