Menu
віртуальний музей
Дисидентський рух в Україні
Ґлосарій

ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПОЛІТИЧНИХ В’ЯЗНІВ І РЕПРЕСОВАНИХ (ВУТПВіР)

06.11.2006

ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПОЛІТИЧНИХ В’ЯЗНІВ І РЕПРЕСОВАНИХ (ВУТПВіР). – Громадська організація під назвою Всеукраїнське товариство репресованих (ВТР) заснована на зборах (біля 100 осіб), які відбулися 3.06.1989 просто неба на Львівській площі в Києві (Спілка художників під тиском КГБ у день зборів відмовила в наданні приміщення Будинку художників). Мета Товариства – об’єднання зусиль, використання досвіду колишніх політв’язнів, депортованих, в’язнів сумління в ім’я утвердження і розбудови соборної самостійної демократичної української держави, а також надання матеріальної допомоги членам Товариства. Головою Товариства був обраний Євген ПРОНЮК.

21.11.1992 на спільному засіданні Координаційної Ради ВТР і Великої Ради Спілки політичних в’язнів України (СПВУ, створена 30.08.1992 у Львові, голова Іван ГУБКА) прийнято ухвалу про об’єднання двох організацій. 19.12.1992 Всеукраїнський збір політв’язнів і репресованих прийняв єдиний Статут і нову, нинішню назву, було запроваджене співголовування.

У перші роки існування ВТР організовувало мітинги, демонстрації та інші заходи на підтримку незалежності України. Пам’ятний похід політв’язнів на Хрещатику 23.06.1991 в одязі в’язнів. Після проголошення незалежності України метою ВТР стало відновлення прав репресованих, матеріальна і моральна підтримка їх, національне і духовне відродження країни, розбудова демократичної держави і громадянського суспільства. З 1998 р. Збори Товариства проводяться в обласних центрах, останні відбулися в Одесі. 

Товариство організувало перевезення з Уралу і перепоховання в Києві тлінних решток В.СТУСА, Ю.ЛИТВИНА, О.ТИХОГО 19.11.1989; М.СОРОКИ з Мордовії у Львів 28.09.1991 р., Марти Бандери з Красноярського краю в рідне с. Старий Угринів, Степана Мамчура з Уралу в Боярку (2002), Кирила Осьмака зі Владимира в Київ (11.12.2004); провело експедицію на Північ (Інта, Печора, Воркута) і встановило там хрести з чавунними таблицями; брало участь в експедиції до м. Галац (Румунія) в пошуках поховання гетьмана Мазепи. 22-23.06.1991 разом зі Світовою Лігою Українських Політичних В’язнів (Канада, Вінніпег) товариство провело Всесвітній конґрес українських політв’язнів, на який з’їхалися колишні в’язні комуністичних і фашистських концтаборів із 12 країн світу; 7-8.ХІ. 1995 – Міжнародний конґрес політичних в’язнів.

ВУТПВіР домагається проведення судового процесу над КПРС/КПУ „Нюрнберг-2”, визнання УПА воюючою стороною в Другій світовій війні, компенсації Росією примусової праці українських політв’язнів на її території, створює архів і музей політв’язнів, домагається ідейної переорієнтації багатотомного державного видання „Реабілітовані історією” на „Енциклопедію боротьби і репресій”. Науково-методична рада (її тривалий час очолював член-кор. НАНУ Микола Щербак, нині – акад. Ніна Вірченко) веде науково-дослідну роботу. Товариство виробило нову редакцію Закону „Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні” , домоглося встановлення Дня пам’яті жертв голодоморів і політичних репресій , який відзначається в четверту суботу листопада. З 1992 р. видало 19 випусків журналу „Зона” (ред. Юрій Хорунжий). Організації Товариства є в усіх областях, колективними його членами є Київське товариство політичних в’язнів і жертв репресій та Український комітет „Гельсінкі-90” . При Товаристві створюються організації дітей політв’язнів. Нараховує біля 40 тис. членів. Голова – Є.ПРОНЮК.

 

Харківська правозахисна група. В.Овсієнко
Рекомендувати цей матеріал