Menu
віртуальний музей
Дисидентський рух в Україні
Ґлосарій

САМОЛЬОТЧИКИ

06.11.2006

«САМОЛЬОТЧИКИ» – учасники спроби захоплення пасажирського літака (15.06.1970) з метою втечі з СРСР. 12 осіб, троє з яких – колишні політв'язні, скупили всі квитки на рейс місцевої авіалінії за маршрутом Ленінград – Приозерськ – Сортавала, маючи намір під час польоту змусити пілотів поступитися місцем за штурвалом одному з них, льотчикові за професією, і взяти курс на Швецію. Учасники групи – „відмовники”, які зважилися в такий спосіб вирватися за кордон, були заарештовані при посадці на літак. Їх судили за звинуваченням у «зраді Батькіщини», «антирадянській агітації і пропаганді», «організації групи, яка ставила метою вчинення особливо небезпечного державного злочину», а також у спробі «викрадення державного майна в особливо великих розмірах»  (мався на увазі літак) – ст.ст. 64, 70, 72 і 93-1 КК РРФСР. Едуард Кузнєцов і Марк Димшиц (ймовірний пілот) були засуджені до страти, інші – на тривалі терміни позбавлення волі. У справі проходили Сільва та Ізраель Залмансони, Йосиф Менделевич, росіянин Юрій Федоров (15 р.), українець Олексій МУРЖЕНКО (14 р.), Анатолій Альтман, Лейб Хнох, Борис Пенсон, М.Бодня. Офіцера Вульфа Залмансона судив трибунал Ленінградського військового округу. Вирок Ленінградського міського суду від 15–24.12.1970 викликав хвилю протестів за кордоном, і Верховний суд РСФСР замінив смертні вироки 15-річним ув’язненням на особливому режимі . Були також незначно знижені терміни деяким іншим засудженим.

У 1971 влада провела декілька т.зв. «навколосамольотних» процесів над активістами Єврейського еміграційного руху (ЄЕД)  у Кишиневі, Ризі та Ленінграді.

Справа «самольотчиків» привернула увагу світової громадськості, наочно  продемонструвавши неможливість для громадян СРСР легально залишити країну, зокрема, проблему євреїв-відмовників”. У результаті Кремль, щоб не втратити престижу, змушений був значно пом'якшити заборони на виїзд з СРСР, спочатку – тільки для євреїв. Але це застереження не знімало головного: уперше після 1920-х для частини радянських громадян з'явилася реальна можливість легально залишити  Радянський Союз. Почалася «третя хвиля» еміґрації.

Ув’язнені „самольотчики” брали активну участь у табірному русі опору.  

 

За  матеріалами  Московського „Меморіалу” –  Харківська правозахисна група
Рекомендувати цей матеріал