Menu
віртуальний музей
Дисидентський рух в Україні
Ґлосарій

ГОЛОД 1932-1933, Голодомор

03.11.2006

ГОЛОД 1932-1933, Голодомор – гуманітарна катастрофа на території СРСР, що мала катастрофічні наслідки для України, Кубані та деяких областей Поволжя. Авантюрні плани хлібозаготівель 1932 (поєднані з трагічними наслідками розкуркулення та різким збільшенням імпорту хліба з СРСР) не були вчасно скореговані і влітку 1932 почалася тотальна експропріація зерна у всіх хліборобних регіонах країни, підкріплена драконівською Постановою ЦВК і РНК СРСР від 7.08.1932 “Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності” („закон про колоски”). Відповідно до цього закону селянам і членам їхніх родин, які зважувалися взяти з колгоспного поля (яке, за радянськими законами, належало їм) декілька колосків, загрожувало кримінальне покарання аж до розстрілу. Прислана з Москви на Україну комісія під керівництвом голови Раднаркому СРСР В.Молотова домоглася повного вивезення всього врожаю 1932 і на початку 1933 хліба не залишилося зовсім, навіть насіннєвого фонду. На Україні почався голод, смертельний для сільського населення, яке не одержувало продовольчих карток (масового характеру набуло людоїдство). За різними оцінками, кількість жертв голоду в Україні становила від 4 до 9 млн. осіб.

Наслідки гуманітарної катастрофи ретельно приховувалися радянською владою, біженці з сіл не допускалися в міста, оточені спеціальними загонами міліції й держбезпеки. Дані про масову смертність в СРСР, що з'являлися в іноземній пресі, оголошувалися наклепницькими. Демографічна статистика 1932–1933 була суворо засекречена аж до горбачовської перебудови. У 1993 в Києві відкритий пам'ятник жертвам Голодомору, у 1998 Указом Президента України встановлений День пам'яті жертв голодомору і політичних репресій , який щороку відзначається четвертої суботи листопада.

 

Харківська правозахисна група
Рекомендувати цей матеріал