Menu
віртуальний музей
Дисидентський рух в Україні
Ґлосарій

ДОБОШ. “СПРАВА ДОБОША”

01.11.2006

“СПРАВА ДОБОША” – операція органів держбезпеки УРСР, що спровокувала другу хвилю арештів в Україні 1972 року . У грудні 1971 Україну як турист відвідав молодий громадянин Бельгії Ярослав Добош – українець за походженням, член еміґрантської Спілки української молоді.  4.01.1972 він був заарештований, у нього була конфіскована копія “Словника рим української мови” політв'язня Святослава КАРАВАНСЬКОГО. На допитах у КГБ він дав покази про зустрічі з українськими інакодумцями, а 02.06.1972 на прес-конференції в Києві, організованій КГБ, заявив, що виконував роль зв'язкового між еміґрантськими антирадянськими центрами і їх “аґентурою” на Україні. Незабаром він був висланий з СРСР. Про його арешт було повідомлено в пресі 15.01.1972, однак ще за кілька днів до цього почалися арешти відомих дисидентів у різних містах України (В'ячеслав ЧОРНОВІЛ, Євген СВЕРСТЮК, Іван СВІТЛИЧНИЙ, Леонід ПЛЮЩ, Василь СТУС та ін.). Основним завданням “справи Добоша” було продемонструвати суспільству, що опозиційні прояви інспіруються націоналістичними організаціями за кордоном і західними спецслужбами. Нікому з ув’язнених, утім, ніякого „шпигунства” суди не інкримінували – лише „антирадянську агітацію і пропаганду”.  

У Бельгії на першій же прес-конференції для західних журналістів Я.Добош заявив, що свідчення в Києві він дав під примусом, і відмовився від них.

Проте “справа Добоша” виконала свою роль і поклала початок “ґенеральному погрому” 1972-73 рр.

 

Харківська правозахисна група.
Рекомендувати цей матеріал