Menu
віртуальний музей
Дисидентський рух в Україні
Український національний рух

ЛУКАШ МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ

19.04.2005 | М.Коцюбинська, І.Рапп

 

 

(нар. 19.12.1919, м. Кролевець, Сумської обл., — п. 29.08.1988, м. Київ)

Видатний український перекладач і лінґвіст. 

З дитинства Л. легко засвоював іноземні мови. Навчався на історичному факультеті Київського держуніверситету, але навчання перервала Друга світова війна. З 1943 р. Л. у діючій армії.

1947 Л. закінчив Інститут іноземних мов у Харкові. Був викладачем іноземних мов, потім завідував відділом поезії в журналі "Всесвіт".

Л. вважається одним з найвидатніших українських перекладачів — перекладав художні твори з 20 мов. Л. властива феноменальне лінґвістичне обдарування і дивовижна ерудиція в галузі зарубіжної літератури.

Найпліднішим було відносно благополучне для Л. двадцатиліття з 1953 до 1973, коли він переклав "Фауста" Гете, "Мадам Боварі" Флобера, лірику Шіллера, "Декамерон" Бокаччо та багато іншого.

Л. завжди виступав на захист письменників, яких притісняли. А після арешту І.ДЗЮБИ, якого вважав видатним діячем української культури, Л., вимагаючи його звільнення, запропонував заарештувати себе замість нього. Цей вчинок дорого обійшовся Л. Багато років він фактично перебував під домашнім арештом.

1973 Л. виключили зі Спілки письменників України (СПУ). Його всіляко переслідували, перестали публікувати, чим позбавили засобів існування. Тривалий період біля його під’їзду стояв пост міліції, що не пропускав до нього нікого.

Л. був відновлений в СПУ на хвилі перебудови 1988, практично напередодні смерти. Він так і не дочекався видання великого тому своїх перекладів — книги під назвою "Від Бокаччо до Аполлінера", яка вийшла 1990 і стала своєрідним пам’ятником Л.

"Такі, як Л., народжуються, напевно, раз на декілька століть", — писав видатний український перекладач Г.КОЧУР.

Бібліоґрафія:
Кочур Г. Феномен Лукаша // Наука і культура, 1989, вип. 23.— С. 337-344.
Москаленко М. Високий шлях Миколи Лукаша // Микола Лукаш. Від Бокаччо до Аполлінера.— К.: Дніпро, 1990.— С. 5-10.
Міжнародний біоґрафічний словник дисидентів країн Центральної та Східної Єв-ропи й колишнього СРСР. Т. 1. Україна. Частина 1. – Харків: Харківська правозахисна група; „Права людини”, 2006. – C. 396–397. http://archive.khpg.org/index.php?id=1113915428&w
Борис Черняков. Микола Лукаш. Біобібліографічний покажчик 1953–2005. — К.: Критика, 2007. — 576 с.
Наш Лука́ш. У 2 кн. / Упорядник Леонід Череватенко. — К.: ВД «Києво-Могилянська академія». — Кн. 1. — 2009; кн. 2 — 2011. — Збірка спогадів сучасників Миколи Лукаша про нього.
Віктор Гриневич. Микола Лукаш "кузькину мать" вважав українським висловом // Газета по-українськи. – 2009. – 17 грудня. http://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_mikola-lukash-kuzkinu-mat-vvazhav-ukrayinskim-vislovom/320262
Рух опору в Україні: 1960 – 1990. Енциклопедичний довідник / Передм. Осипа Зінкевича, Олеся Обертаса. – К.: Смолоскип, 2010. – С. 382–383; 2-е вид.: 2012 р. – С. 429–430.

Михайлина Коцюбинська, Ірина Рапп. Останнє прочитання 11.08.2016.

Рекомендувати цей матеріал